Ще щебече у садочку соловій... (Šče ščebeče u sadočku solovij)

Ще щебече у садочку соловій
Пісню любую весноньці молодій
Ще щебече, як віддавна щебетав
Своїм співом весну красную вітав

Та не так тепер в садочку, як було:
Вечір в маю, співом все село гуло
По вулиці дівчатонька, наче рій
На вишеньці висвистує соловій

Не так нині, як бувало! Півсмерком
Не йдуть селом дівчатонька ходірком
Не виводять співаночок на весь двір
Соловієві на вишеньці всупір

Ось з роботи перемучені спішать
Руки й ноги, мов відрубані, болять
Не до жартів їм, сердешним, та пісень
Лиш спочити б, наробившися весь день!

Важко якось соловію щебетать
Важко весну, хоч як красну, зустрічать
Голосить природи радість на весь мір
Наче людському нещастю на докір

А ще жаль йому й супірниць, що їх спів
По селу враз з його свистом гомонів
Що то жде їх? Шлюб з нелюбом, рій дітий
Та в’їдливая свекруха й муж лихий