Дощ (Rain)

[Куплет 1]
Дощ грюкає у мої двері
Наче щось хоче сказати
Одні і ті самі сюжети
Одні і ті самі дати

Зарано я якось зневірилась
Зарано себе поховала
Занадто багато речей
У собі приховала

Від тебе, від себе, від світу
Скигливих і недолугих
Не гуляй по підвалах часто
Раптом себе загубиш

А потім коли згадаєш
Але чи буде запізно?
Тобі мої губи п'яні шепочуть
Що я не залізна

[Приспів]
Витрави в мені цю звичку сподіватись
Скільки ще мені розчаруватись?
Все життя ніби артгаузне кіно
Мало що зрозуміло, але якось все одно

Витрави в мені цю звичку сподіватись
Скільки ще мені розчаруватись?
Все життя ніби артгаузне кіно
Мало що зрозуміло, але якось все одно

[Брідж]
Мені якось все одно
Але якось все одно
Мені якось все одно

[Куплет 2]
Бій світа с тінню, несправедливість
Твої побажання моя мерехтливість
Порожньо у серці, порожньо удома
Мене накриває смертельна втома

Втома кохати, втома страждати
Втома без тебе вночі засинати
Втома і крапка, або втома і кома
Осінь настала якось раптово

[Брідж]
Витрави в мені цю звичку сподіватись
Витрави в мені цю звичку сподіватись
Витрави в мені, витрави в мені-ні
Витрави в мені, витрави в мені, о

[Приспів]
Витрави в мені цю звичку сподіватись
Скільки ще мені розчаруватись?
Все життя ніби артгаузне кіно
Мало що зрозуміло, але якось все одно

Витрави в мені цю звичку сподіватись
Скільки ще мені розчаруватись?
Все життя ніби артгаузне кіно
Мало що зрозуміло, але якось все одно

[Аутро]
Мені якось все одно
Але якось все одно
Мені якось все одно