Запам’ятай (keep in mind)

Все, що можу віддаю тобі, благаю, вір же!
Все, що маю з вогнестрільного — це мої вірші!
Ти навчила мене думати і римувати
І тому я націлюю смертельну риму ваті!

Яка лізе і лізе, як хмара із-за лісу
Та не знає, що наші воїни із заліза!
Ми крокуємо до волі, нас таких доволі
І наша доля — не долі, вибачайте за недолік!

Зомбі, Україна то є не росія!
Ви хотіли обійняти нас, як Месію?…
Цар у бункері ваш посідіє, полисіє
Доки наш народ і під снарядами — поле сіє!

Україна, ти навчила мене давати відсіч!
Ми коріння пам'ятаємо у нас в крові Січ!
І моє слово на папері із обійми мозку
Може допоможе воїну убити монстра!

Ти запам'ятай очі темноти
Залети за край, там де ти не ти...
І себе впізнай і себе знайди
Дощенту зруйнуй і заново створи!

Хай надія грає знову на одній струні
Все, що мушу — доставати музу із труни
І писати, і писати, до поки не пізно!
Все, що маю з вогнестрельного — це мою пісню!

Хай дорога на свободу, як кобра петля
А війна затягнулась — неначе петля!
Поки ваші задолюби від страху присіли
Наші кращі люди одягаються в приціли!

Україна я в собі тебе собі знайду
Нехай хейтери кричать, що я запізно йду
До твоїх розп'ятих рук — тиранами
Вибач, що тобі болить — ті рани ми!

Слово буде бити болітиме голова
Та моя чарка не пустіє Бог мій літер долива!
Наша воля і свобода нетерпима була вам
Та не для рук диявола плавилась наша булава!

Ти запам'ятай очі темноти
Залети за край, там де ти не ти...
І себе впізнай і себе знайди
Дощенту зруйнуй і заново створи!