Втеча (A run away)

[Куплет]
Двері відкриті, та відсутній протяг
Ми на орбіті – пересохло в роті
В такий дубак не допоможе одяг
Нижня губа висить, як крос на дроті
Збоку Земля, зорі розміром з гранули
Молочний шлях, кораблем його ранили
Мертва петля, як непокора правилам
Видно здаля – зникає рідний Вавілон
Тремтить душа, я весь на голках, як їжак
Що чекає нас там де межа
Там де змішались сміх і жах?
Наш зореліт лишає слід, (пилу)
І цей переліт, як рай у сні
Я страх переміг заради змін
Тепер я монолітний, добре збитий вид
Індивід, хоча це зовнішньо не видно
Втік він від проблем, які зовсім не зникли
Гідний звіт, та в часі поспішають стрілки
Бідний світ – в колесі білки

[Приспів]
Ми залишаємо все, з товаришами несемось
За край, покинувши дім
Десь розмішаєм абсент, а десь на шару акцент
Війна зграй, проламаних стін

[Куплет]
Так, стій, мені треба назад!
Трясця! Дави по тормозах!
Ясно, значить далі я сам
В пастці, десь там за небесами
В нас ще так багато є справ
Краще я би не пригадав
В пащі у космічного монстра
Важіль натиснув мені знов страх
Тиша…
В ній не почуєш рішень
Чисті думки розвішав
Їхня прозорість тішить
Повна вже совість тріщин
Я втік би й не був там більше
Але залишатись ні з чим
Туди і назад скоріше
Надіюсь, що хватить кисню мені
Ми тут зависли, мов німб
Вхід в атмосферу без істерик
Ну так, ми ж головні
В своїй манері виніс двері
Мій дім кріслом манив
На паркеті згортки паперу
Тіп і ніж в голові
Хто ж він?
Двері відкриті, але протяг з вікон
Усе розбите, робить спалах Nikon
Люди у формі, повні крові ріки
Я ніби в нормі, ніхто й не помітив