Саундтрек (Soundtrack)

[Текст пісні «Саундтрек»]

[Інтро: Хонест]
Слухай, скажи мені, будь ласка, якщо б ти обирав саундтрек, то яким він би був?

[Куплет 1: Міша Правильний]
Саундтрек мого життя — це окрема історія
У ньому труба плаче блюзом про постійну втому та втрачену молодість
Іноді додається шансон, щоб ситуацію до абсурду добити
Із саунддизайну — здебільшого звуки сирени та вибухів
Хочеться просто вимкнути, чи хоча б поставить його на паузу
Та чи знайду я пульт, щоб то зробити, — поживемо побачимо
А поки я танцюю зі смертю на сліпому побаченні
Де життя у ролі бухого дешевого лабуха
Я би так насправді й плясав тут далі
Смішний, дорослий та меланхолійний, як Вуді Алєн
Непоступливий часом, як Алєн Айверсон
Веселий та безтурботний, як Вуді Вудпекер
Іноді тупуватий, як Вуді Гарельсон
Я цей сон бачить не хочу більше, якщо то сон
В унісон лабають тривога, страх та втома — від цього не по собі завжди
Хочу тиші, та вона настане лише тоді, коли замете
Снігом і мене, і цей світ шумний буремний

[Приспів: Хонест]
Я б вилив свою душу бармену
Після того, як він вилив мені по вінця у склянку паливо
Щоб набратися хоробрості, чи просто набратися
Але світу плювати, що ти на нього образився
Подзвонити до старого друга спитати: «Ти як?»
У нас спільна тривога, навіть якщо різний шлях
В кутку — старий програвач, в нього стара платівка
Піду поставлю знову, щоб було спокійно

[Куплет 2: Хонест]
По житті завжди хотів бути чесним
З собою в першу чергу відвертим і тверезим
Це вдавалося важко, хоч тут буду щирим
Хотів летіти легким птахом у вирій
Натомість вирив заглибини, щоб там ховати
І ховатися від таких самих схиблених
Я кляв себе, ненавидів, любив і відштовхував
Стояв посеред міста і питав: «Хто тут я?»
Переймався за власну особистість
Шукав для себе тепле місце у суспільстві
Від цього виникало ще більше запитань
Я хочу м'ягкий диван чи брудний підвал
Зима 22-го змінила все докорінно
Шкода, що не встиг дійти до цього самостійно
Не чути себе, не бути чесним з собою
Не зробить щасливим тебе і тих, хто поряд

[Приспів: Хонест]
Я б вилив свою душу бармену
Після того, як він вилив мені по вінця у склянку паливо
Щоб набратися хоробрості, чи просто набратися
Але світу плювати, що ти на нього образився
Подзвонити до старого друга спитати: «Ти як?»
У нас спільна тривога, навіть якщо різний шлях
В кутку — старий програвач, в нього стара платівка
Піду поставлю знову, щоб було спокійно