Mozhe dopommogty

Ти зітхаєш із віддихом розпускаються в кімнаті тьмяні квіти неіснуючих думок
Вони мерехтливою зграєю рушають по вигинам твоїх звивин
Боляче лунають у склепінні черепа
З вікон-очей неможливо роздивитися день це чи ніч
Зовні на підлозі розкидані речі і ти думаєш що світ лишень посмішка котра видряпана на стовбурі шибениці
І коли вже стає зрозумілою сутність речей вони перевтілюються на чорні літери поєднанні в слова реабілітаційний центр
Вони намагалися мене запроторити до до рехаболи казав ні ні нізвідки не чекаючи допомоги назавжди обважнілим у хащах власних думок
Намагаєшся згадати чому тут опинився
Фіранки повік здіймаються знов видно кімнату в ній ліжка в ній люди в ній скоро треба вставати в ній скоро всі у голос читатимуть молитви
Ми визнали що були безсилі перед суспільною думкою що життя наше стало некерованим
Повірили що сила могутніша ніж наша власна може повернути нам здоровий розум
Прийняли рішення доручити нашу волю і наше життя під опіку незнайомих керованих невідомо чим людей
Сумлінно та безстрашно гледіли самих себе з середини
Були змушені визнати перед суспільством собою та іншою людиною достеменну природу наших помилок
Були повністю готові до того щоб суспільство зробило вигляд ніби воно усунуло всі наші вади
Покірно просили його усунути наші недоліки
Склали список усіх людей кому ми заподіяли шкоду
І стали готовими відшкодувати всім їм завдані збитки
Особисто відшкодовували заподіяні цим людям збитки де тільки можливо крім тих випадків коли це могло зашкодити їм або кому-небудь іншому
Продовжували оглядати себе з середини і коли ми не відповідали суспільній думці відразу визнавали це
Шукали шляхом молитви і медитації покращення нашого свідомого контакту зі суспільством як ми розуміли його
Молячись лише про знання його волі щодо нас із сили виконати її
Досягнувши схвалення суспільством до якого привели ці кроки ми намагались нести це послання і застосувати ці принципи у всіх наших справах