Думка в тюрмі (Dumka v ťurmi)

Ой рано я, рано устану
На яснеє небо погляну
А небо, як синій кришталь
А в серці важкий сум і жаль

Всміхається небо без зміни
Глядить на тюремнії стіни
А стіни пожовкли від сліз
Що ними просякли наскрізь

Гей, яснеє небо, чому ти
Глядиш, так весело всміхнуте
Пощо в ту проклятую кліть
Ти шлеш такий любий привіт?

Тут сльози, ти радість голосиш!
Ти вільності запах приносиш
А тут ось понура тюрма
Могила тісна та німа

Живий у могилу заритий
Гляджу я на світлом облитий
На вільний, веселий той світ
Кров жаром у жилах кипить

За що мене в пута скували?
За що мені воленьку взяли?
Кому я і чим завинив?
Чи тим, що народ свій любив?

Бажав я для скованих волі,
Для скривджених кращої долі
І рівного права для всіх
Се весь і єдиний мій гріх